This post was originally published on this site
Неділя Хрестопоклонна
“Хресту Твоєму поклоняємося, Владико,
і святе Воскресіння Твоє славимо”.
В третю неділю святого великого посту Церква вшановує святий Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос. Від цього дійства та від євангельського читання цієї неділі походить і назва цієї неділі серед неділь великого посту – неділя Хрестопоклонна.
Власне, ця неділя є серединою посту і Святий Животворчий Хрест Господній вшановується в цей час середпістя щоб укріпити нас в нашій великопісній духовній мандрівці, щоб показати нашому духовному зору знаряддя перемоги життя над смертю… Євангельське читання цієї неділі нагадує нам про ще один важливий аспект нашого життя, про необхідність нести свій власний хрест всім тим, хто прагне йти вслід за Господом: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!” (Мр. 8,34)
Розмірковуючи над цими словами Святого Письма, Свт. Феофан Затворник говорить наступні слова: “За Господом Хрестоносцем не можна йти без хреста і всі, хто слідує за Ним, неодмінно йдуть з хрестом.” Чим же є наш хрест? Наш хрест – це всякого роду незручності, тяготи і скорботи, які налягають на людину ззовні і зсередини, при добросовісному виконанні заповідей Господніх. Святитель говорить далі, що такий хрест є невід’ємною стороною життя християнина: “де християнин – там і хрест цей, а де немає хреста – немає і християнина”. Ми не повинні забувати, що ми є на полі боротьби з сильним і підступним ворогом. Тому без труднощів, незгод та ран нам не обійтись! Більше того, ми повинні втішатись відчуваючи той хрест на собі, бо це і є той знак, що ми йдемо вслід за Христом, йдемо дорогою спасіння, йдемо до Царства Божого, яке Милосердний Господь приготував для нас. Потерпи ж, людино, трішечки!
Та проте, нам зовсім не хочеться терпіти та нести ті свої хрести. Нам важко, радше знову не хочеться, збагнути чи зрозуміти необхідність цього. Більше того, кожен з нас зосереджує чи не всі свої можливі і неможливі зусилля власне тільки для того, щоб … позбутись свого життєвого хреста: тихе, спокійне, безтурботне, сите та достатнє життя, наповнене всілякими “насолодами” світу цього – це те, чого наше, людське “ego” у своїй простоті завжди прагне. Проте, таке наше прагнення, в певній мірі цілком зрозуміле прагнення кожної живої істоти, дуже скоро стає єдино тим, що формує стереотипи нашої поведінки, окреслює, наповнює сенсом всі сторони нашої діяльності, і таким чином зовсім нівелює духовну сторону нашого життя чим і зводить людину до рівню потреб життя виключно тваринного світу…
Апостол Павло нагадує нам: “Хіба ж не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, який живе у вас?” (IКор. 6, 19) Тілесне не є єдиним на потребу людині. Надмірність наших тілесних прагнень витісняє в нас духовність, затьмарює в нас образ богосинівства, умертвляє в нас дух послуху Богу. Святитель Микола Сербський (Велимирович) дає нам наступну пораду: “Зречися надмірної тілесності, що витіснила в тобі духовність! Зречись пристрастів, що витіснили в тобі чесноти! Зречись рабського страху, що затьмарив у тобі образ богосинівства! Зречись богохульних нарікань, що умертвили в тобі дух послуху Богові. Зречися злих думок, злих бажань і злих справ … Зречись всього, що, як ти вважаєш, є тобою, але насправді ж є дияволом, гріхом, тліном, обманом та смертю”.
Час Великого Посту це особливий час внутрішньої боротьби і покаяння, час великих зусиль і тіла і душі християнина на шляху очищення та відновлення образу і подоби Божої в наших душах і серцях. Хай же ж, Хрест Господній, що лежить у наших храмах в ці святі дні, буде для нас не тільки спогадом надмірних страждань Спасителя заради нашого спасіння, не тільки німим свідком Його Божественної любові до кожного з нас, але нехай він стане і зціляючим лікарством для наших зранених душ і сердець, нахай він буде тією непереможною зброєю проти диявола та лихих задумів його проти нас! Але пам’ятаймо, що тільки з чистим, щирим, сповненим віри серцем, несучи свій життєвий хрест, ми можемо отримати всі ці дари, та поміч від Бога. Непереможнa і божественнa сило Чесного й Животворчого Хрестa Господнього, не покинь нас грішних, aле силою твоєю вкрий нас від усяких спокус душевних і тілесних. Амінь.
о. Павло Боднарчук
