This post was originally published on this site
Друга неділя посту – Свт. Григорія Палами
В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Слава Ісусу Христу!
Перебуваючи в часі великого посту, ідучи дорогою духовного подвигу, для всіх нас є невід’ємною частиною нашого життя очищення для того, щоб підготовити себе до великого свята – Воскресіння Господнього. Розуміючи піст – як стримання, достоїнство людини володіти собою, перемагати зло в самому собі, перемагати свої недобрі звички та пристрасті.
Піст є обмеження потреб тіла, щоб віддати більше уваги вищим прагненням душі людської. Дорога, якою ми ідемо в часі чотиридесятниці – це є високий відданий Богові настрій душі, є рішуче відмежування від усього того, що може цей настрій принизити, чи зіпсувати спокусами життя.
В такому високому розумінні піст, дійсно мусить бути необхідним чинником найкращого виховання душі людської, і тому він завжди сполучений з молитвою.
Православне вчення про піст, як засіб до благотодатного освітлення, розкривається в спогадах у другу неділю пам’яті Св. Григорія Палами, Архиєпископа Фесалонікійського, чудотворця, який жив у XIV столітті.
Св. Григорій Палама сам подвижник гори Афон, відомий як захисник Православ’я і засуджувач єресі Варлаамія, Келабрійського монаха, який відкидав православне вчення про Благодатне Світло, що освітлює внутрішню людину і деколи відкривається видимо. Приклад видимого відкриття є на горі Фавор і старозавітній Синай. На скликаному, з цього приводу, Соборі в Константинополі в 1341 році Св. Григорій Палама був названий “Сином Божественного Світла”, який викрив єретиків і захистив вчення про Світло Божественне, не створене, вічне, яким сяяв Господь на Фаворі, і яким освітлюються подвижники, що сподобляються цього освітлення через молитву і піст.
Перемога свт. Григорія Палами над Варлаамом і єрессю – це і є Торжество Православ’я.
В духовній літературі написано, що подвижники бачили Божу милість тіленими очима. Уявіть собі наскільки вони були чисті і ось таким духовним зором вони сподоблялися бачити Благодать Божу. Чому тут дивуватися, адже багато хто з простих смертних бачили, як навкруги святих німбом сяє світло.
В патериці описаний випадок, коли Великий Сисой відходив до Господа, то його духовні учні, а також ченці бачили, як за ним прийшли апостоли і він засяяв. Від нього виходило світло, учні запитали: « Отче, що з тобою ?». Він відповів: «це прийшли апостоли.» Коли світло стало яскравішим знову запитали : «Що з Тобою отче скажи нам?» – « Це ангели прийшли за мною.» Потім коли світло стало яскравим , що не можна було глянути на нього « Отче, що з тобою стало?»- « Це Господь Ісус Христос прийшов за моєю душою!»
Бачите, як збільшувалася сила благодаті, який корисний урок був даний учням, доказ що благодать – це не є ділом рук людських. І нам також хто читає ці розповіді є повід для роздумів. Бог дав нам силу, розуму і приклад для уподобання – будь ласка, уподобляйся через віру, молитву, і труд , через піст і Богомподібне християнське життя , і ти станеш тоді, як Бог. А не просто, як хотіли наші прародичі: зірвавши яблуко – і зразу стати богом. Ні все дається працею, а під лежачій камінь вода не тиче. Винуватець нашого спасіння Господь наш Ісус Христос розіп’явся на Хресті, після чого на проповідь вийшли апостоли, і у людей відкрилося духовне бачення. Вони замислились: «Оце так! Бог не сперечавшись віддав Себе на смертну кару – і ми підемо в слід за Ним!» І пішли з ним на хрестні страждання тисячі мучеників, подвижників заселяючи гори і пустелі. Ось так Господь дав можливість для наших попередників та нам увірувати в нього не силою, а любов’ю!
Це є найбільший приклад – життя Своїм пожертвував заради всього людства .
Свт. Григорій Палама підтвердив, що піст назначений Православною Церквою, Духом Святим через апостолів і святих отців Церкви для нашого очищення і отримання благодаті Божої.
Шлях молитовного і духовного подвигу ми проходимо кожного року в часі Великого Посту, уповаємо на ласку Божу, прагнучи осягнути освітлення молитвою, постом і іншими подвигами самовідречення. Амінь.
о.Володимир Зінчишин
Портленд, ОР
