This post was originally published on this site
В жовтні місяці в неділю найближчу до 24 жовтня дорогі брати і сестри, Церква відзначає пам’ять Святих Отців 7-го Вселенського Собору. У різний час протягом року згадуються святі отці інших шести Вселенських Соборів. Церква ухвалила поминати Вселенські Собори в першу чергу заради того, щоб віддати належну честь світлим умам святих отців, які, керовані Духом Святим, так старанно потрудилися для очищення Церкви від злобливих єресей і для відновлення істини церковних догматів. Але це не єдина причина. Нам вкрай важливо не забувати праці Вселенських Соборів ще й тому, що всі єресі, ретельно розглянуті на соборах, хоча і були засуджені святими отцями, але не були зжиті з церковного життя.
Святі отці 7-го Вселенського Собору, пам’ять яких ми святкуємо, засудили єресь іконоборства. Єресь ця сходить до початку 8-го століття, коли грецький імператор Лев Исаврянин видав указ, що вимагає виносити святі ікони з церков і будинків, і спалювати їх на площах. Указ був мотивований тим, ніби шанування ікон є ідолопоклонством. Коли народ став перешкоджати виконанню указу, тоді до гоніння на святині імператор Лев приєднав і гоніння на їх ревних шанувальників, і багато тоді людей було вбито і закатовано за шанування ікон. Однак, повстання проти імераторского указу тривали, а також з усіх боків найсвятіші богослови того часу писали викривальні послання проти імператора Лева: як, наприклад, св. Іоанн Дамаскін з Сирії та папа Григорій II з Риму.По смерті імператора Лева, його син і наступник, Костянтин Копроним, продовжував іконоборческу справу свого батька, тільки вирішив діяти трохи інакше. Він скликав лже-собор, на якому підставлене їм духівництво засудило шанування ікон. В результаті цього лже-собору не тільки були знищені ікони, але також найцінніші фрески на стінах соборів були затерті вапном. Від гоніння на ікони Копроним перейшов на гоніння на святі мощі, а потім на гоніння на монастирі, які були всі або зруйновані, або перетворені на казарми, а ченці жорстоко закатовані.Єресь іконоборства тривала протягом майже всього 8-го сторіччя, і лише до кінця його, за царювання благочестивої імператриці Ірини, шанування ікон було відновлено. Працями цієї імператриці, і за підтримки Константинопольського патріарха Тарасія, в 787-му році був скликаний сьомий Вселенський Собор, на якому брало участь понад триста єпископів. Собор повністю засудив єресь іконоборства, засудив лже-собор скликаний Копронімом, і урочисто відновив шанування ікон, визначивши, що віддаючи честь іконам, ми тим самим віддаємо честь їх первообразу, і поклоняючись іконам -поклоняються тим, хто на них зображений.Сьомий Собор затвердив, що іконопис є особлива форма одкровення Божественної реальності і через Богослужіння і ікону Божественне одкровення стає надбанням віруючих. Через ікону, як і через Святе Письмо, ми не тільки дізнаємося про Бога, ми пізнаємо Бога; через ікони святих угодників Божих ми торкаємося до людей , які стали причасниками Божественного життя; через ікону ми отримуємо всеосвящающу благодать Святого Духа. Кожен день Свята Церква прославляє ікони Матері Божої, святкує пам’ять святих Божих угодників. Їх ікони кладуть перед нами на аналой для поклоніння і живий релігійний досвід кожного з нас, досвід нашого поступового перетворення через них, робить нас вірними чадами Святої Православної Церкви. І це справжнє втілення в світі праць святих отців VII Вселенського Собору. Саме тому з усіх перемог над безліччю різноманітних єресей одна тільки перемога над іконоборством і відновлення іконошанування була проголошена Торжеством Православ’я. А віра отців Семи Вселенських Соборів є вічна і непорушна основа Православ’я.
І, згадуючи сьогодні святих отців 7-го Собору, цих великих борців за істинне іконошанування, будемо наслідувати їх приклад: відновимо шанування ікон в нашому серці, в нашому житті, в нашому домі. Будемо приходити в храм Божий, де ласкаво дивляться на нас Сам Господь Ісус Христос, Божа Матір, всі святі, де ми можемо безпосередньо спілкуватися з Ними через поклоніння Їх образам. А в будинках наших будемо, не соромлячись, на самому видному місці, вішати ікони Спасителя, Богородиці, святих, – які охороняють нас від зла, огороджують наш будинок, дивляться за нами; з якими ми завжди можемо за допомогою молитви «поговорити», поділитися своїми радощами і скорботами, попросити допомоги, навіть коли ми вдома буваємо одні, ми ніколи не буваємо самотні.І прославляючи пам’ять святих отців 7го Вселенського Собору, ми повинні пам’ятати, що саме їм ми зобов’язані віддавати подяку за те, що освячені наші храми і будинки святими іконами, за те, що жевріють перед ними живі вогники лампадок, що схиляємося ми з поклонами перед святими мощами, і фіміам ладану підносить наші серця до небес.
Слава Ісусу Христу!
Навіки слава !
Отець Юрій Касьянов
Парафія Святої Тройці
м.Чіктовага, Нью-Йорк
