This post was originally published on this site
Преподобного Іоана Ліствичника
В імя Отця і Сина і Святого Духа.Амінь.
Возлюбленні в Христі брати та сестри!
Слава Ісусу Христу!
Після Хрестопоклонної Неділі – Неділя прп. Іоана Ліствичника. Піст досягає вершини. Чи стануть слова покаяння, які ми почуємо в Церкві, нашими власними словами? Сьогоднішнє Євангліє ще раз нагадує нам словами евангелиста Марка про піст та молитву, про віру щиру та сердечну, а не лицемірну. Хворий отрок був одержимий духом німим. Його батько в розпачі зіткнувся з безсиллям учнів і був не цілком впевнений в силі Учителя. «Якщо що можеш, зглянься і допоможи нам», – говорить він Христу, наполовину вірячи й наполовину сумніваючись. Але, визнаючи свою неміч і волаючи про допомогу, він уже діє як учень Христовий. А найближчі до Господа учні зазнали поразки, бо розраховували тільки на свої сили. Але ж вони отримали владу над духами нечистими! Очевидно, біс німоти міцніше інших. По хвальбі балакучого біса можна протиставити силу слова. Але якщо диявол мовчить, тільки мовчання нашої сердечної молитви, коли ми насправді з Богом, може бути дієвою зброєю. Біс німий – одночасно і біс глухий. Ніколи не буває сатана настільки підступним і небезпечним, як у цьому укритті непробивною глухоти, коли здається, що його тут немає. «Все можливо віруючому» – всемогутньою силою Божою. У наших відносинах з Христом багато що залежить від нашої віри, і багато обіцяється вірі. «Чи віруєш цьому?» «Якщо можеш вірувати», – твоє скам’яніне серце пом’якшиться, і твої духовні недуги будуть зцілені. І як би не був ти немічний, ти можеш встояти до кінця. «Вірую», – говорить нещасний батько. «Нехай слабкість моєї віри не стане перешкодою для зцілення мого хлопця». І він додає молитву про допомогу, щоб більш твердо сподіватися на порятунок Христовий: «Допоможи моєму невірству!». Хто скаржиться на зневіру, повинен звертатися до Христа, щоб Він допоміг йому. І досить буде благодаті Його. «Допоможи мені подолати моє невір’я, дай мені благодаттю Твоєю – силу, в немочі моїй».
Величезний період віддаляє нас від того часу, коли світ мав щастя бачити Христа, слухати Його і отримувати безпосередню від Нього милість, в якій люди завжди матимуть потребу. Ми маємо таке ж щастя, але дається воно нам не інакше, як тільки через віру – віру живу й спасительну. Багато з нас можуть сказати: і ми віруємо, але чому ж не завжди отримуємо по нашій вірі? Відповідь може бути такою: тому що недостатньо віримо, сумніваємося; віримо, а коли нам важко, впадаємо у відчай; холодно віримо або не віримо зовсім. Чи є у нас віра, яку сьогодні сповідував Христу нещасний батько хворого сина? То була віра, яка заповнювала не тільки думки і серця, а охоплювала все людське єство; то була віра, котра заставляла людей забувати про все лише б слухати слова Божественного Вчителя; Саме про таку віру говорив апостол Павло: вона рятувала праведників, перемагала царства, творила правду, затуляла уста левам, гасила силу вогню, зміцнювала в немочі… (Євр. 11). «Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, котрі творю Я, і він сотворить, і більше цих сотворить» (Ін. 14, 12). Чи можемо ми сказати, що маємо таку віру? І чи маємо ми право дивуватися, чому ж ми, віруючи, не завжди отримуємо по вірі своїй? Як же потрібно молитися й постити? Слово Боже говорить: коли ти молишся, закрий двері свого серця, зосередься на тій бесіді, котру ведеш з Богом, не говори нічого зайвого. Коли молишся, не будь, як лицемір (Мф. 6, 5). Коли стоїш на молитві, прощай (Мк. 11, 25). Те саме можна сказати і стосовно посту. Щоб піст був спасительним, він повинен бути не тільки обмеженням в їжі. Устами старозавітнього пророка Ісаї Господь учить, що, починаючи піст, ми повинні розірвати союз з усякою неправдою, позбавитися злоби, подати допомогу нужденному, очистити своє серце від злопам’ятства, лицемірства. Молитва і піст, за словами святих отців своїм досвідом пізнавших шлях до спасіння, це два крила, якими душі наші піднімаються від землі на небо до Бога. Як птахові без крил не можливо піднятися від землі в повітря, так і душі нашій без молитви і посту неможливо перейти від життя земного, гріховного до життя духовного небесного. Одне крило для птаха недостатньо для вільного польоту в небі: так ні молитва без посту, ні піст без молитви недостатні християнам для життя по духу Господнього Євангелія!
Навіки Слава!
протоієрей Юрій Касьянов
Свято-Троїцька парафія УПЦ США
Чіктовага, Нью-Йорк
