This post was originally published on this site

У 1951 році за наполяганням протопресвітера парафії Св.Володимира Льва Весоловського Рада Митрополії прийняла пропозицію купити 57-акрову ферму неподалік “Українського села” в Саут Бавнд-Бруку. Парафіяни церкви Св.Володимира активно підтримали цю ініціативу своїми внесками. На зібрані кошти було придбано маєток, який має історичну цінність, оскільки належав делеґатові від штату Нью-Джерзі на знаменитому Континентальному Конґресі Генріку Фішеру. Пізніше українська громада розбудувала тут Крайове Управління УПЦ в США, Консисторію, храм Св.Андрія, Український культурний центр та заклала найбільший в Америці український цвинтар. Сьогодні цей осідок українського православ’я в США є одним з найбільших набутків українсько-американської громади.

Мало місця на газетній шпальті, щоб перелічити всі добрі справи цієї парафії. Це й хор, і школа українознавства, й драматичний гурток, і сестринство, й численні відзначення епохальних для України подій.

Ясна річ, що творили й продовжують творити історію катедри люди, серед яких є воістину легендарні особи. Такі, наприклад, як отець Володимир Базилевський, який став настоятелем катедри в 1975 році, й нинішній багаторічний голова парафіяльної управи 95-літній Всеволод Саленко. Ці непересічні постаті внесли неоціненний внесок у становлення й розвиток катедри Святого Володимира, нинішнє прекрасне, з чудовою акустикою приміщення якої було куплено 55 років тому.

Відзначення 90-літнього ювілею катедри розпочалося з архиєрейської Служби Божої, яку провели глава Української Православної Церкви в США, митрополит Антоній та архиєпископ Даниїл у співслужінні з нинішнім настоятелем храму о.Володимиром Музичкою та іншими православними священиками.

Воістину ангельськими голосами супроводжував Службу Божу хор катедри Св. Володимира під орудою реґента Михайла Лева, а також, як завжди, чудово відчитав Апостола дяк катедри Богдан Сікора, який 1 жовтня 2016 року відзначив  20-ліття служіння цій церкві.

А після Служби Божої в нижньому залі катедри розпочався бенкет і величавий концерт з нагоди 90-літнього ювілею. У гості до парафії прибули не тільки преосвященні владики й всечесніші отці, а й генеральний консул України в Нью-Йорку Ігор Сибіга, керівники українських кредитівок, громадських організацій, установ та ЗМІ, поранені на Східному фронті воїни АТО Віталій Галіцин і Василь Кропива, численні парафіяни з інших православних та греко-католицьких церков.

Ігор Сибіга, Володимир Козіцький (почесний президент кредитівки СУМА-Йонкерс), Степан Качурак (голова Ради директорів Української Національної Федеральної Кредитової Кооперативи) щиро привітали катедру з 90-літнім ювілеєм й побажали їй нових успіхів на ниві служіння Богові й Україні, а Володимир Козіцький та Степан Качурак вручили катедрі ще й грошові подарунки.

Від катедри  виступив голова парафіяльної управи Всеволод Саленко. Він коротко окреслив шлях, який разом з громадою і своїм народом пройшла катедра. Й висловив надію, що нові покоління українців, яких доля закинула за кордон, так само гідно нестимуть український прапор на чужині, як несли його ті, хто створював і розбудовував в Америці малу Україну.

Запам’яталися високопрофесійні виступи під час концерту ансамблю “Ґердан” з Вашингтону, співаків Юрія Федоріва (він був головним організатором і натхненником чудового ювілейного концерту) та Лідії Бичкової під акомпанемент піаністки Євгенії Лев), хореоґрафічних колективів під керівництвом Григорія Момота, які своїми танцями підняли не тільки настрій присутнім, а й внесли особливу тональність в урочистості з нагоди славного ювілею. Професійно вели ювілейний вечір Олександр Редько та Віктор Курилик.

Було щемно спостерігати, як бурхливими аплодисментами парафія зустріла повідомлення про присутність на святковому бенкеті воїнів АТО. Вже пізніше парафія катедри передала на лікування покаліченим на Донбасі воїнам Віталію Галіцину та Василю Кропиві зібрані кошти.

Вразив розмаїттям страв і смаком багатий обід, приготовлений руками сестрицтва катедри (голова – пані-матка Марія Музичка). Вже за столами парафіяни згадували добрим словом одну з найактивніших сестриць – пані Стефанію Старовецьку, яка ось вже протягом 15 років кожної неділі готує для парафіян прекрасний український борщ, а до Дня подяки – смачного індика.

Члени парафіяльної управи, довідавшись, що я писатиму про цей ювілей на шпальтах нашої газети, просили щиро подякувати за підтримку кредитівкам “Самопоміч” (Нью-Йорк), СУМА-Йонкерс та Національній кредитівці в Нью-Йорку, усім жертводавцям (а їх було майже два десятки), які зробили внески на видання Пропам’ятної книжки, організаційному комітетові, сестринству й усім присутнім, які розділили радість цього незабутнього свята.

А закінчити цей коротенький звіт про величаве свято хотілося б словами митрополита Антонія, який, зокрема, написав: “Святкуючи 90-літній ювілей цієї парафії, ми святкуємо 90 років спільноти віруючих людей, яка насправді була упродовж цього періоду сіллю землі та світлом у світі. 90 років тому людство оговтувалося після Першої світової війни. Українські емігранти в той час, мабуть, небагато могли привезти із собою до Нью-Йорка земних скарбів. Однак вони привезли у своєму серці найбільший скарб своїх батьків – віру в Бога”.

Валентин Лабунський – “nova газета”